Корзина
Контакты
ООО "УКРСТАРЛАЙН ИНКОРПОРЕЙТЕД"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380959129770
+380986055258
+380934627700
Менеджер
УкраинаДнепропетровская областьНикопольпросп. Трубников, 91, оф.220
Карта

нержавеющий лист, нержавеющая труба, нержавеющий круг, алюминиевая труба, лист, круг, баббит, титан, медь

нержавеющий лист, нержавеющая труба, нержавеющий круг, алюминиевая труба, лист, круг, баббит, титан, медь

При технологічному процесі виробництва труб ДтxSт=32х1,5 мм з марки сталі 12Х18Н10Т виконуються наступні технологічні операції: підготовчі операції: розточка, обточка, шліфовка заготовки і розкатка, порізка і торцювання труб, правка на косо валков

При технологічному процесі виробництва труб ДтxSт=32х1,5 мм з марки сталі 12Х18Н10Т виконуються наступні технологічні операції:

  • підготовчі операції: розточка, обточка, шліфовка заготовки і розкатка, порізка і торцювання труб, правка на косо валковій правильній машині, відбір зразків, дефектоскопія і гідро-випробування. При підготовчих операціях шкідливим фактором є те, що при цих операціях великий шум, особливо при розточці, обточці, порізки, правки.

Шкідливим фактором при роботі на пилі „Радіак” є великий шум, пил, при роботі на пилі „Радіак” треба доглядати, щоб абразивний диск не був з щілинами, при порізці не притуляти сильно диск к трубі, працювати в окулярах, не різати на станах верьовки, не стояти навпроти обертаючогося диску.

При роботі на валково-правільній машині не можне працювати у рукавицях, а тільки нарукавниках, не торкаючись труби під час її обертання, дотримуватись інструкцій з правил по ТБ, не працювати при відкритому жолобі, не можна правити дуже великі труби по довжені.

При роботі на шліфувальних станах перед роботою перевірити обладнання, прокрутити станок в холосту, працювати треба в захисних окулярах, забороняється перевертати трубу у вертикальне положення.

При відборі зразків слід пам’ятати, що уламки металу і заусенці дуже небезпечні тому треба працювати у захисних окулярах, клейми не повинні мати лущінь, заусенців, висота їх не менш 75 мм, молоток повинен мати випуклу поверхню бойка.

При дефектоскопії не можна продувати труби повітрям на не захищеній ділянці, не вмикати повітря для продувки труб, якщо гумовий шланг знаходиться у вільному положенні, треба узяти шланг в руки і направити у трубу, а потім вмикати на перископі, треба працювати у гумових рукавицях і синіх захисних окулярах, під ногами повинен бути гумовий килим.

  • травильний відділ: зняття змазки, зняття окалини, пасивування. Шкідливим фактором у травильному відділі є агресивні середовища, які шкідливо впливають на дихальні органи людини, травильний відділ повинен щільно вентилюватись, для цього ставлять витяжні системи повітря, невправне і необережне користування сильних кислот, луг, солей веде до травмування очей, опіків шкіри і отруєння усього організму. Забороняється переходити через ванну і становитися на її борти, не можна допускати укладку труби вище бокових стійок. Слід доглядати за температурою травильних розчинів, так як перегрів підвищує газовиділення;

  • прокатка труб: забороняється працювати на несправному обладнанні, шкідливим фактором є те, що робота обладнання супроводжується великим шумом, вібрацією. Вальцювальнику забороняється самому усувати неполадки, треба користуватися засобами індивідуального захисту, окулярами, рукавицями. При ремонті обладнання стан повинен бути знеструмлений і повинно видаватися бірка-ключ, кліть треба заклинити дерев’яними клинками з обох боків;

  • термообробка: шкідливим фактором при роботі на печах є підвищена температура, загазоване повітря, підвищена вибухова небезпечність.

Захисна атмосфера – дисоційований аміак. Аміак легше повітря і тому вибухонебезпечний. Перед тим які подавати захисний газ в муфеля, треба продути муфеля азотом, потім подати захисний газ і підпалити його на виході із муфеля, перекрив азот. Треба доглядати за розходом захисного газу. Важливо щоб усі газопроводи, шлангові з’єднання, запорна арматура і місця з’єднань муфт і холодильників з муфелями були герметичні, тому що дісоційований аміак складає при взаємодії з повітрям вибухонебезпечну речовину.

 

 

4.2 Протипожежна безпека

 

Пожежна безпека об’єкту згідно з технологічними вимогами забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту організаційного характеру. На підприємстві існує пожежно-технічна комісія в склад якої входять:

  • головний інженер;

  • головний енергетик;

  • головний механік;

  • голова відділу капітального будівництва;

  • головний технолог;

  • начальник пожежної охорони;

  • інженер по охороні праці.

Ця комісія займається тим, що проводить обстеження по заводу і розробляє необхідні заходи по запобіганню пожежі і вибухів.

При усіх цих умовах повинна бути забезпечена пожежна безпека об’єкту і безпека людей.

Будинок спроектовано по технологічним вимогам пожежної безпеки.

До цих вимог відноситься:

  • протипожежні перешкоди встановлені для запобігання пожежі;

  • кількість евакуаційних виходів більше двох;

  • передбачено можливість безперешкодного виходу з будівлі при виникненні пожежі, вибуху та інших аварій;

  • для доступного виходу на кришу існують металеві пожежні дробини.

Пожежі та вибухи на металургійних заводах виникають в наслідок наступних основних причин:

  • нераціональне проектування металургійного заводу, агрегатів і обладнання без передбаченого урахування вимог пожежної техніки;

  • перевищення допустимих норм при роботі обладнання та технологічних процесів;

  • паління в невстановлених місцях;

  • порушення вимог при проведенні електрозварювальних робіт;

  • неправильне ведення робіт по ремонту агрегатів і обладнання;

  • необережне використання електроприладів;

  • нераціональне встановлення електромереж і монтаж електрообладнання;

  • порушення елементарних вимог пожежної охорони.

Враховуючи можливості джерела запалення  використовують засоби пожежегасіння:

  • тверді вогнегасні речовини використовують для гасіння осередків запалення, коли не має можливості використовувати воду та інші засоби пожежегасіння (електрообладнання, електромережі);

  • гідрати – можливість подачі до місця пожежі у великих кількостях і гасіння великих ділянок запалення;

Ці елементарні засоби пожежегасіння та правила і норми їх використання повинні бути на кожному металургійному підприємстві.

 

4.3 Розрахунок аерації проектуємого цеху

Загальні відомості про аерацію металургійних цехів

Аерація металургійних цехів є основним і найбільш простим і ефективним заходом щодо поліпшення повітряного середовища робочої зони. Здійснюється через витяжні ліхтарі, що розташовані у верхній частині будівлі, та віконні отвори призначені для притоку свіжого повітря, які розташовані у нижній частині будівлі.

 

Мал.4.1 Схема розташування проточних та витяжних отворів у цеху

 

Розрахунок аерації заключається у визначенні кількості повітря необхідного для вилучення надмірного тепла з цеху

(4.1)

де С – питома теплоємкість повітря,

С0,983 кДж/кг;

tприт – температура проточного повітря приймаємо по середній багаторічній температурі найспекотнішого місяця, С;

tприт30С;

V – об'ємна маса повітря в залежності від його температури, кг3;

Таблиця 4.1 – Об’ємна вага повітря

t, °С

20

25

30

35

40

V, кг/м3

1,205

1,185

1,165

1,146

1,128

 

tуход – температура повітря, що виходить з цеху, С;

tуход=tр.з+К·(Н-2) (4.2)

де tр.з – температура повітря в робочій зоні, оС;

tр.з =tприт+3...5 (4.3)

tр.з=30+5=35С

К – коефіцієнт наростання температури на висоті будівлі, С/м;

К0,6 С/м;

Н – висота будівлі, м;

Н15 м;

2 – умовна висота робочої зони, м;

tуход = 35 + 0,6·(15-2) = 42,8 С

Qизб – надмірне тепловиділення, що іде на нагрів повітря будівлі;

Qизб = Qпеч + Qмет + Qдвиг + Qосв + Qраб (4.4)

де Qпеч – тепловиділення від нагрівальних печей, кДж/год;

Qпеч = 3600 F·g (4.5)

де F – сумарна площа поверхні печі, м2;

F572,43 м2;

g – коефіцієнт тепловіддачі зовнішніх стін печей, кДж/м2;

g0,63 кДж/м2;

Qпеч = 3600·572,43·0,63 =1298268 кДж/год

Qмет – тепловиділення від остигаючого металу, кДж/год;

Qмет = G·C·В(tнагр-tост), (4.6)

де G – маса остигаючого металу, кг;

G30000 кг;

С – теплоємкість остигаючого металу, кДж·С/кг;

С  0,5 кДж·С/кг;

В – коефіцієнт нерівномірності охолодження нагрітого металу

В1,2...1,5;

tнаг – температура нагрітого металу, С;

tнагр700С;

tост – температура остигаючого металу, С;

tост35С;

Qмет = 30000·0,5·1,5·(700 ― 35) =14962500 кДж/год

Qдвиг – тепловиділення від працюючих електродвигунів, кДж/год;

Qдвиг = А·Nдвиг (4.7)

 

де А – коефіцієнт, враховуючий витрату електричну енергію на нагрів електродвигуна;

А130...200;

Nдвиг – загальна встановлена потужність електродвигунів у приміщенні, кВт;

Nдвиг60000 кВт;

 

Qдвиг = 200·60000 =12000000 кДж/год

Qосв – тепловиділення від ламп штучного освітлення, кДж/год

Qосв = 360·Wосв· (4.8)

де Wосв – загальна потужність усіх освітлюючих приладів на ділянці,

Wосв 12000000 кВт;

 – коефіцієнт, враховуючий витрату електричну енергію на нагрівання освітлюючої арматури;

для ламп розжарення =0,95;

Qосв=360·12000000·0,95=410400000 кДж/год

Qроб ― тепловиділення від працюючих людей при фактичній температурі робочої зони, характерна праці вибираємо по таблиці 4.2, кДж/год;

 

Таблиця 4.2 – Тепловиділення при фактичній температурі робочої зони

Для важкої праці

Для легкої праці

tроб, °С

20

30

35

20

30

35

gроб

335,2

146,6

0

293,3

125,7

0

 

Qизб=1298268+14962560+12000000+410400000+

+125,7=69300893 кДж/год

 

 

4.3.1 Розрахунок площі витяжних та приточних отворів

 

(4.10)

де Vприт – об'єм приточного повітря, м3/год, (див.формулу 4.1);

L – об'єм повітря прходячий через 1м2 витяжного отвору за одну годину, м3/год·м2;

(4.11)

де h – відстань між центром притяжних та витяжних отворів, м;

t – різність температури, °С

t=tуход–tприточ (4.12)

t=35–30=5 С

r ― коефіцієнт враховуючий стиснення повітряного струменя та опору отвору;

r  0,95;

 

Sприт=Sвит·1,5 (4.13)

Sприт=1598,11·1,5=2397,165 м2

нержавеющий лист, нержавеющая труба, нержавеющий круг, алюминиевая труба, лист, круг, баббит, титан,

Предыдущие статьи
  • нержавейка, алюминий, титан, медь, латунь, бронза, баббит, олово, свинец
    нержавейка, алюминий, титан, медь, латунь, бронза, баббит, олово, свинец
    джерелом забруднення атмосферного повітря є печі, горн, станки „Радіак”, шліфувальні, полірувальні, заточні, дробоструйні установки, електрополірувальні станки, травильні ванни. Монтаж локальної системи зворотнього водопостачання групи станів...
    Полная версия статьи
  • Металлопрокат
    Металлопрокат
    Технічні рішення та розрахунок капітальних вкладень В результаті впровадження проектних рішень продуктивність зросла на 2%, знизився розхід металу на 0,05%, стійкість інструмента зросла на 30...40%. У зв’язку з тим, що при такому технічному...
    Полная версия статьи
  • Производство труб на валковых станах
    Производство труб на валковых станах
    Засіб періодичної прокатки тонкостінних труб із нержавіючих сталей, які включають нагрів трубної заготівки до 200...400°С, й порціонну подачу в осередок деформації і деформацію по діаметру і товщині стінки в калібрі, який утворює руч’ї валків...
    Полная версия статьи